Перший трамвай, наче привид із ночі, Креслить маршрут по холодній росІ. Все, що лишилось — твої сірі очі, В туманній пам’яті немов увіснІ. Небо на сході вже світла благає, Ніч віддає свої тихі права. Чашка в руках моїх - не зігріває, В ній помирають останні слова.